Опис системи роботи з реалізації проблеми
«Формування національних цінностей в учнів на уроках словесності
та в позакласній роботі на засадах проектного навчання»
Феномен національного складний і багатовимірний, тому потрібен системний і комплексний підхід у формуванні національної свідомості школяра. У цьому процесі важливу роль відіграють уроки української мови та літератури, позакласна робота.
Як відомо, уроки словесності мають не лише освітнє, а й виховне завдання. Вплив засобів мистецтва слова на юну душу величезний. Оскільки кожен учитель є й вихователем, то передовсім визначаю виховну мету: сформувати гармонійно розвинену, освічену, соціально активну й національно свідому молоду людину, яка має почуття громадянської відповідальності, високі духовні якості, є носієм кращих надбань національної та світової культур, здатна до самовдосконалення.
Сучасне нашої держави, її соціально-економічне, культурне та духовне відродження, зміни у сферах суспільного життя вимагають глибокого оновлення системи освіти. Авторитарно-дисциплінарна модель навчання змінилася на особистісно-орієнтовану, основні ознаки якої – взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво, запровадження інноваційних освітніх технологій, орієнтованих на плекання громадянина України, людини-творця, спроможної створити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя.
Саме проектна технологія лежить в основі моєї педагогічної діяльності. Проектування передбачає послідовне моделювання розв’язання проблемних ситуацій, що вимагає від учасників навчально-виховного процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів їх розв’язання (проектів), їх публічний захист та аналіз підсумків упровадження.
Технологію проектного навчання я застосовую в усіх сферах навчально-виховного процесу: уроках, позакласних заходах, науково-дослідницькій роботі.
Проектну технологію впроваджую за двома напрямками (пізнавально-розвивальна і виховна діяльність), які реалізуються паралельно і взаємопов’язані один з одним.
Активне використання методу проектів дозволяє учням побачити матеріальні результати своєї творчості. Цей вид роботи обов’язково передбачає репрезентацію та захист проектів.
Проектуючи пізнавально-розвивальну діяльність, застосовую різні форми роботи: насамперед це самостійна, пошукова, дослідницька робота учнів на кожному уроці. До того ж такі види роботи – це крок до індивідуалізації навчання. Ефективність навчання підвищується за умови застосування посильних завдань, що зацікавлюють учнів, у результаті виконання яких діти досягають успіху. Тому намагаюся, щоб домінував спільний пошук істини, щоб урок був емоційним. Коли учні починають роботу, учитель повинен допомагати тим, хто цього потребує, та надавати консультації. Діти повинні знати, що в разі потреби можуть звернутися до вчителя по допомогу, але завдання повинні виконувати самостійно.
Вивчаючи програмові твори, ставлю за мету поглибити бачення учнями світу, залучити до кола проблем, які хвилюють людство, виховуючи особисту причетність кожного до всього, що відбувається навколо, намагаюся наблизити школярів до розуміння ідей, ідеалів, святинь. Сприяє цьому проведення інтегрованих уроків. Поєднання наук комплексно формує національну свідомість учнів, адже під час вивчення художньої словесності не можна обійтися без знання конкретних історичних фактів, естетичних мистецьких явищ. Наприклад, вихованню національної свідомості сприяє урок – творчий звіт, який я проводила після вивчення життя і творчості Т. Шевченка. Учні об’єднувалися у групи:
- І група – юні науковці - займалася дослідницькою роботою: вивчали матеріал про творчість письменника, спогади про нього;
- ІІ група – юні художники – ілюстрували епізоди з різних творів Кобзаря;
- ІІІ група – актори-любителі – інсценізували уривки творів Т.Шевченка;
- ІV група – читці-декламатори – виразно й майстерно читали улюблені твори митця;
- V група – писала твори-роздуми.
Кожна з груп отримувала випереджаюче завдання. На виконання завдань відводилося два тижні. Протягом підготовчого етапу я консультувала, скеровувала діяльність учнів. Важливо підтримати кожну групу позитивними зауваженнями, але не пустопорожніми компліментами, а конкретними оцінками найуспішніших частин. Такого уроку діти чекають з нетерпінням, готуючись до нього сумлінно, роблять виставки творів, зібраного матеріалу.
Творчість учнів – це стан їхньої душі. Тому я не обмежую своїх вихованців лише уроками, а намагаюся розвивати їхні здібності і в позаурочний час. Прикладами проектів середньої тривалості є ігрові проекти, що готуються учнями різних вікових груп - це проекти підготовки і проведення різноманітних свят. Роль учителя як консультанта при підготовці та проведенні свят більш значима, адже слід допомогти учням визначити тему, провести репетиції. Учнів намагаюся захопити рольовою грою, скерувати дії сценаристів, декораторів, костюмерів, звукорежисерів, освітлювачів. До програми вечора обов’язково вводжу художні читання, мелодекламацію, по можливості, вокальні, танцювальні номери тощо.
Довготривалими є проекти науково-дослідницьких робіт, над якими учні працюють протягом навчального року. Такі роботи можуть бути індивідуальні, групові та колективні. Прикладом індивідуального проекту є робота учениці «Притчі про Україну», в якій зібрані алегоричні оповіді про тернистий шлях нашого народу до волі, які ненав’язливо виховують почуття гідності, патріотизму, любові до нашої історії і духовних надбань, що так необхідно для утвердження незалежності і розбудови нашої держави.
Дослідницький груповий проект «А ми тую червону калину підіймемо…» створювали учні
8-10 класів. У ньому подано поетичні розповіді про боротьбу воїнів Українських Січових Стрільців за визволення України з чужоземного поневолення, вираження болю трагічної поразки, туги з приводу тяжкого становища рідного краю під гнітом окупантів, віра в сили українського народу, його можливість побудувати самостійну державу.
"А ми тую червону калину підіймемо..." - дослідницький груповий проект. Оригінальність його у тому, шо це - витвір учнів різних творчих здібностей і уподобань. У поезіях - віра в сили народу побудувати самостійну державу. Провідним мотивом рукописної книги є тісне переплетіння долі матері і України. Книга ілюстрована учнівськими малюнками, які відображають стан їхньої душі.
Видатний педагог В.Сухомлинський стверджував, що там, де створюється сплав міцних знань із досвідом практичної діяльності, який склався у процесі самостійної роботи, народжується творчість.
Творчі проекти учнів – збірки прозових і поетичних творів «Притчі про Україну» та «А ми тую червону калину підіймемо…», редактором-упорядником яких я є, підтверджують слова великого педагога.
Одним із важливих здобутків своєї педагогічної діяльності вважаю групову та колективну творчу діяльність. Коли діти працюють разом, вони мають багато нагод з’ясувати свої думки, ідеї, краще виробляють стратегію розв’язання проблеми та приймають рішення. Вони починають поважати один одного, краще розуміють погляди іншого, а головне – не бояться говорити, висловлювати свої думки. Залучені до спільної роботи, вони відчувають потребу обговорити те, що здобули разом, а це сприяє зміцненню зв’зків між ними. Нові технології навчання формують в учнів уміння уникати конфліктних ситуацій під час розв’язання суперечливих питань. Дискусії в групах стимулюють роботу команди. Запропоновані ідеї вчать бути корисними один одному. Висловлювання думок дає змогу відчути власний рівень знань та поповнити їх. Обсяг роботи, що її виконала група, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом. Саме колективна робота виробляє мову взаємодії, сприяє розвитку відповідальності та самостійності учнів.
Прикладом такої діяльності є створення рукописних книг за такою тематикою: «Рукописна книга творів Тараса Шевченка», «Моя країна – Україна»,
«Міфи і легенди України», а також рукописні мартирологи «Українські письменники
на Соловках» та
«З порога смерті…»
"З порога смерті" - дослідницький колективний проект, в якому подано відомості лише про деяких письменників - жертв сталінських репресій.
Створення рукописних книг передбачає залучення до роботи кожного учня, дає можливість розкрити та реалізувати його творчі здібності.
Оригінальність книг у тому, що це - витвір колективної роботи школярів різних творчих здібностей, уподобань і можливостей.
Створення рукописних книг можна орієнтовно розбити на такі етапи:
- підготовчий – обґрунтовується задум, тема роботи;
- планування – формулюється завдання для кожної дитини, відповідно до її здібностей і уподобань обирається напрямок роботи: літературна творчість, образотворче мистецтво, дослідницька робота, дизайнерська робота, робота на комп’ютері, інше;
- збір та накопичення інформації;
- аналіз інформації, відбір матеріалів, формулювання висновків – учитель коректує учнівські твори, малюнки, допомагає відібрати матеріали і радить, як їх краще подати в книзі;
- узагальнення і оцінювання колективної роботи – учитель показує значущість кожного в колективній справі;
- заключний – презентація роботи.
Інтерактивні елементи дають можливість спостерігати кожну дитину у всіх можливих ситуаціях її діяльності, під час різних її занять, оскільки в кожній людині закладено природою потяг до прекрасного, яке втілюється в магії слова, музики, живопису, а творча діяльність може виявитися у будь-якій ситуації.
На всіх етапах викладання мистецтва слова вчителеві-словеснику відводиться особлива роль. Він має бути не лише викладачем свого предмета, а й краєзнавцем, народознавцем, психологом і актором, майстром художнього читання. Крім того, він повинен розумітися на музиці, живопису, скульптурі, інших творах мистецтва і людської культури, що вкрай необхідно для всебічного розвитку особистості. Тому словесникові слід задуматися над потенційними можливостями свого предмета, щоб використати їх для впливу на поведінку і формування морального обличчя, залучити до великої справи виховання національно свідомого громадянина України.
Найбільше щастя для вчителя - робити світ гуманнішим, виховувати в учнів доброту, любов до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати для розквіту власної держави. У цьому й полягає сутність виховання національної свідомості.